XV Всеукраїнська конференція учнів АШЮ в Україні
Саме такі думки та емоції залишилися у всіх учасників XV Всеукраїнської конференції учнів Асоційованих шкіл ЮНЕСКО в Україні, присвяченої проголошеному ООН Міжнародному року співпраці з питань води «Водні ресурси світу: безпечний вплив, розумне керування, справедливе використання», яка проходила у форматі імітаційної рольової гри «Модель ЮНЕСКО» на мальовничому узбережжі Чорного моря в дитячому оздоровчому таборі «Ласпі». Конференцію організовано під егідою Національної комісії України в справах ЮНЕСКО та за підтримки Міністерства освіти та науки України, Кафедри ЮНЕСКО в Національному університеті «Києво-Могилянська академія» та Міжуніверситецької мережі кафедр ЮНЕСКО.
Команда-прототип від нашої школи мала назву «ОАЗИС» та була представлена учнями 10-11 класів – Боярською Іриною, Кабанець Анастасією та Ждановою Олександрою. Безпосередньо самій грі передувала довга та складна підготовка, яка включала дві творчі сесії «Зустріч в мережі» (які власне і визначали претендентів для поїздки на конференцію) і сама підготовка робочого завдання – забезпечення учнів необхідним рівнем знань з даної теми, ознайомлення з платформою гри: легендою, регламентом та церемоніалом. Зауважимо, що наша школа вперше приймала участь у всеукраїнських конференціях Асоційованих шкіл ЮНЕСКО і не зважаючи на це зуміли показати гарні результати, особливо в бліцтурнірі «Знання це сила».
Щодо самої гри та атмосфери яка панувала довкола, варто відзначити дуже високий рівень організації. Перший робочий день розпочався з квесту, результати якого дали можливість визначити 10 делегацій з числа 30 команд-прототипів. Наші учні представляли Німеччину. Того ж дня пройшло ще два конкурси, вже в складах делегацій від країн учасниць, перший – конкурс пантомім, де журі мало впізнати країну за сценічним виступом, а друге – танцювальний конкурс, вальс. Кожну делегацію впродовж всього дня супроводжували обліковці, які оцінювали етикет учасників, під час прогулянок та за столом, дрес-код, застільні та бесіди під час переміщень а також відповідність розсадки делегацій чинному регламенту гри (тут варто зазначити, що таких розсадок було вісім і це вимагало повної концентрації та зосередженості від учасників, адже кожна не вірна позиція каралась мінус балами для команди).
На другий день представники команд продемонстрували свої знання про ЮНЕСКО в бліцтурнірі «Знання – це сила!». Результати дали можливість визначити кращих делегатів від команд, які сформували редакційну комісію гри та визначили Голову та співголів конференції. Не погані результати дозволили Кабанець Анастасії потрапити до числа кращих та отримати повноваження секретаря при редакційній комісії. Подальші дії всіх учасників максимально наближено імітували конференцію ЮНЕСКО – сесії, пленарні засідання, прийняття резолюції та затвердження декларації.
Фінальну крапку було поставлено ввечері другого дня, коли відбувся заключний концерт з приводу закриття конференції. Учні мали змогу трішки розслабитись та отримати задоволення від виступів представників всіх команд-прототипів. Підсумовуючи в першу чергу хочеться сказати, що конференція пройшла на дуже високому рівні, учні отримали величезний досвід та бажання й надалі поглиблювати свої знання та бути не байдужими до глобальних проблем людства. Ми щиро сподіваємося, що наступного року команда нашої школи знову опиниться серед числа учасників всеукраїнської конференції учнів асоційованих шкіл ЮНЕСКО в Україні.
До вашої уваги враження та відгуки наших учнів після конференції.
Імітаційна рольова гра модель "ЮНЕСКО" мене дуже вразила своею серйозною підготовкою до справи. Там дійсно все було так як на справжній конференції "Юнеско". І якими б тяжкими не були труднощі, вони пройдені достойно.
На грі дуже прискіпливо ставилися до знання етикету за столом, на сесіях, підчас переміщення з одного місця проведення на інше. І на мою думку це було найскладнішим з усіх пройдених нами етапів. Слідкували за дрес-кодом який мав відповідати саме заданій темі засідання. Набільш за все мені сподобався квест, що проводився по всій території санаторія "ЛАСПІ". Було дуже цікаво шукати заховані ребуси, завдання та розвьязки. Самі сесії проходили дуже напружливо. Я була секретарем Редакційної Комісії групи І. Голови комісій та секрктаріат дуже прискіпливо ставився до пропозицій що пропонували делегати. Врешті решт з більш ніж 100 було обрано 12 особливо важливих пропозицій, які були пізніше внесені до декларації про захист водних ресурсів. Редакційна комісія(у тому числі і я) годинами сиділи і редагували запропоновані пропозиції, а коли усе було готово, декларацію було затверджено головними делегатами та секретаріатом на другій пленарній сесії конференції.
Тож я вважаю що особисто мене така конференція навчила : самостіності, відповідальності за вчинки, організованості, етикету. Я дуже рада що побувала на імітаційній рольовій грі Модель "Юнеско".
Кабанець Анастасія, учениця 10 класу
Вражень після конференції залишилось дуже багато. Особисто мене дуже вразило саме місце проведення конференції – бухта Ласпі.
Також цікавим виявився квест, де потрібно було працювати з картою, відгадувати ребуси та виконувати багато інших завдань.
Після квесту кожні 3 команди об'єднували в одну. Потім команда обирала країну, яку вона повинна була представляти. Наша команда представляла Німеччину. Також у кожній команді учасники обирали керівника, секретаря, 3 експертів та 4 делегатів. Кожен виконував свою функцію. Дуже повчальною була лекція з етикету.Кожен учасник конференції був зобовязаний дотримуватися дресскоду та правил етикету, що було не просто. Проте найбільш складним виявилося складання резолюцій, преамбул та доповідей, стосовно теми нашої конференції. Але назавжди в моїй пам’яті залишиться фінальний концерт, на якому виступали учасники конференції.
Боярська Ірина, учениця 11 класу
Їдучи на конференцію, я уявляла її зовсім по-іншому, але навіть не очікувала що буде на стільки цікаво. Мабуть, найбільш за все мені сподобався квест, адже завдання були справді не легкі, але дуже цікаві. Усі учасники конференції досить серйозно віднеслися до поставлених задач, команди ретельно готували свої проекти та виступи, співпрацювали та кооперувалися між делегаціями. Було цікаво спостерігати як з часом команди почали швидше організовуватися, вчитися етикету, змінюватися. Здавалося, що з табору поїхали вже зовсім іншу люди, дорослі та самостійні.
Програма була досить насиченою, але ми завжди знаходили час поспілкуватися, пожартувати, провести час разом. Особисто я познайомилася з багатьма веселими, цікавими людьми, з деякими з них я продовжую спілкування й у Києві. Для мене це був не звичайний досвід, я вперше брала учать у подібній конференції, але сподіваюсь що в наступному році ми знову поїдемо до санаторію "ЛАСПІ" аби ще раз поринути в атмосферу переживань та радощів, неповторних емоцій та нових знайомств.
Жданова Олександра, учениця 10 класу
